диктувати

диктувати
-у́ю, -у́єш, недок., перех.
1) Проказувати, зачитувати що-небудь уголос, щоб той, хто слухає, записував.
2) кому. Пропонувати що-небудь для безвідмовного виконання; вказувати, наказувати. || перен. Ставити вимоги, підказувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "диктувати" в других словарях:

  • диктувати — [диектува/тие] у/йу, у/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • диктувати — 1) (говорити для записування іншою особою), проказувати, проказати, наговорювати, наговорити 2) див. вимагати 1) …   Словник синонімів української мови

  • диктувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • диктований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до диктувати …   Український тлумачний словник

  • диктування — я, с. Дія за знач. диктувати …   Український тлумачний словник

  • диктуватися — у/ється, недок. Пас. до диктувати …   Український тлумачний словник

  • задиктувати — у/ю, у/єш, док., рідко. 1) перех. і без додатка. Почати диктувати. 2) перех., розм. Визначити, продиктувати …   Український тлумачний словник

  • наговорювати — юю, юєш, недок., наговори/ти, ворю/, во/риш, док. 1) перех. і без додатка.Розповідати, повідомляти, говорити багато чого небудь. 2) неперех., на кого – що, розм. Зводити наклеп, безпідставно обвинувачувати кого небудь у чомусь. 3) перех., розм.… …   Український тлумачний словник

  • подиктувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Диктувати якийсь час. 2) діал. Продиктувати. || чим, перен. Обґрунтувати, підказати що небудь …   Український тлумачний словник

  • продиктувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до диктувати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»